Institute of Certified Accounting and Auditing Professionals
Громадська спiлка "Iнститут сертифiкованих професiоналiв облiку й аудиту"

Помилково заплатили податок на неправильний рахунок: чи є наслідки?

Юридичний ресурс «Протокол»

Фабула судового акта: Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 28.02.2017 обласним управлінням ДФС (відповідач) прийнято рішення про застосування до позивача - Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» (позивач) штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску на загальну суму 36 405, 11 грн, у тому числі штрафу у розмірі 30 179, 09 грн та пені 6 226, 02 грн. Підставою для цього стала несвоєчасна сплата позивачем єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вільнонайманих працівників (код платежу 71020000). Під час сплати цього внеску за серпень 2015 року позивач помилково перерахував кошти на інший розрахунковий рахунок, у зв`язку з чим, у нього виникла заборгованість по одному внеску та переплата по іншому.

В результаті наведених обставин кошти поступили на правильні рахунки лише 09.12.2016, що і стало підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначвв про протиправність оскаржуваного рішення контролюючого органу з огляду на те, що ним своєчасно та в повному обсязі перераховано до бюджету єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вільнонайманих працівників, а допущена під час його перерахування технічна помилка не може бути підставою для застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки кошти Установою були сплачені у повному обсязі та надійшли до Державного бюджету.

Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено, з чим погодився і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, який відхилив скаргу відповідача.

ВС/КАС зазначив, що відповідно до чч. 4, 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 вказаного Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На думку колегії суддів суду касаційної інстанції, контролюючим органом всупереч вимог ст. 77 КАС України не було доведено та надано належних доказів, на підтвердження наявності правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску та нарахування пені, тоді як судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено належними доказами, що єдиний соціальний внесок позивачем було сплачено вчасно та в повному обсязі.

Нарешті, ВС/КАС зауважив, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхили доводи контролюючого органу, що позивачем було несвоєчасно здійснено сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску, оскільки допущена платником технічна помилка була виявлена та самостійно виправлена позивачем, шляхом зарахування відповідних сум на правильний рахунок.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про те, що штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Саме таку правову позицію Верховний Суд викладав в постанові від 14 серпня 2018 року у справі №821/1897/17.

Джерело: Протокол