Institute of Certified Accounting and Auditing Professionals
Громадська спiлка "Iнститут сертифiкованих професiоналiв облiку й аудиту"

Облік операції щодо виявлення та відшкодування крадіжки працівником ломбарду

Касир-оцінювач вкрав заставні цінності, виготовлені з дорогоцінних металів. В договорі ломбарду з клієнтами зазначено, що за таких обставин ломбард має повернути оціночну вартість майна. Касир погодився відшкодувати завдані збитки грошовими коштами. Як в обліку відобразити операції щодо виявлення та відшкодування крадіжки працівником ломбарду?

За таких обставин ломбард має повернути клієнту неустойку в розмірі оціночної вартості заставленого майна. При цьому розмір такої неустойки (тобто, на яку дату визначається ця оціночна вартість) має бути встановлено договором.

Але працівник має відшкодувати не таку суму. Її слід буде визначити за законом.

Визначення розміру завданих збитків

Положеннями ст. 130 КЗпП встановлено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При цьому можливі два шляхи відшкодування завданої підприємству шкоди:

  1. працівник повертає викрадене в непошкодженому стані. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно. В такому випадку питання щодо відшкодування збитків можна вважати закритим;
  2. працівник відшкодовує збитки грошовими коштами. І тут вже можливі варіанти, як він це зробить - добровільно чи за ініціативою роботодавця, в повному розмірі чи частково, чи треба для цього звертатися до суду тощо.

Тому так важливо встановити розмір такої шкоди (збитків), які були заподіяні.

Хоча слід зазначити, що матеріальна відповідальність покладається незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

У ситуації, що розглядається, слід застосовувати норми Закону №217/95-ВР.

Стаття 1 цього Закону встановлює, що збитки, завдані крадіжкою ювелірних та побутових виробів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, визначаються у потрійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків. А ось збитки, завдані підприємству, вказаними діями працівників щодо дорогоцінних металів у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо) визначаються у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків.

Зверніть увагу! Такий розмір завданих збитків встановлюється не лише для тих працівників, робота яких пов’язана із закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою, пересиланням, зберіганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням у процесі виробництва виробів з дорогоцінних металів, а також для інших працівників, якщо було доведено, що саме вони винні у крадіжці (ст. 4 Закону №217/95-ВР).

Якщо викрадено було дорогоцінні метали (наприклад, золото у кількості 10 грам), то виглядатиме це умовно так:

Дата Подія Вид ціни та вартості Сума, грн
ціни вартості
28.11.2018 р. Внесення застави Заставна 1000,0 10000,0
28.11.2018 р. Внесення застави Оціночна 1435,0 14350,0
28.01.2019 р. Виявлення завданих збитків Ринкова (оціночна) 1340,0 13400,0
28.01.2019 р. Визначення розміру завданих збитків (1340 х 2) х 10 Ринкова (оціночна) 2680,0 26800,0

Якщо ж викрадено було ювелірні або побутові вироби із дорогоцінних металів, то розмір збитків буде 1340 х 3 х 10.  

Згідно зі ст. 3 цього Закону, сплачені або стягнуті з працівника суми спрямовуються насамперед на відшкодування збитків, завданих підприємству, установі або організації, а решта – перераховується до Державного бюджету України.

А скільки з працівника можна отримати?

Добре, що за умовами запитання працівник погодився добровільно відшкодувати завдані підприємству збитки (хоча те, що сплачувати доведеться подвійну або навіть потрійну ринкову вартість вкраденого, для нього може стати неприємним сюрпризом).

Але оскільки крадієм виявився касир, то напевно з ним ломбардом укладено договір повної матеріальної відповідальності. Тож, навіть за відсутності бажання погашати збитки добровільно, роботодавець міг утримати із зарплати такого працівника необхідну суму, а в разі звільнення до погашення цього боргу – стягнути цей борг через суд.

Бухгалтерський облік

Алгоритм дій бухгалтера такий:

1. Встановлення факту заподіяння матеріальної шкоди. За потреби для розслідування причин та розмірів шкоди на підприємстві за розпорядженням керівника створюється комісія. Якщо встановлено, що матеріальну шкоду заподіяно шляхом крадіжки, зловживань або псування цінностей, то комісія обов'язково створюється і проводиться інвентаризація, вже за наслідками якої вживають подальші заходи (п. 7 Положення  №879).

2. Визначення розміру шкоди. До встановлення винної особи шкоду, заподіяну недостачею і втратами від псування матеріальних цінностей, відображають на забалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані недостачі і втрати від псування цінностей». Також, зазвичай одночасно, роблять проведення Д-т 947 «Недостачі і втрати від псування цінностей» у кореспонденції з кредитом рахунка активів, щодо яких було встановлено псування або недостачу понад норми природного убутку. Але оскільки викрадені цінності не належать ломбарду і обліковуються поза балансом (на субрахунку 023), то визнавати ці витрати немає потреби, а цінності просто списуються. Однак при цьому виникла необхідність сплатити клієнту неустойку. Та й отриманий кредит він повертати за договором вже не буде. А все це – збитки ломбарду, які відображаються у складі інших витрат. Тож, їх треба визнати на момент виявлення крадіжки, адже ці витрати спричинені нею.

3. Встановлення винної особи. Після встановлення винної особи сума шкоди списується із субрахунку 072 з одночасним проведенням за Д-т 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків» та К-т 716 «Відшкодування раніше списаних активів» у сумі, що підлягає відшкодуванню працівником.

4. При фактичному погашенні суми шкоди грошима або шляхом вирахування із зарплати роблять проведення: Д-т 301 «Каса», 311 «Рахунки в банках», 661 «Розрахунки за виплатами з працівниками» К-т 375 – залежно від форми погашення шкоди, узгодженої між працівником та працедавцем, або встановленої за рішенням суду.

5. Перерахування різниці до бюджету. Сума, сплачена працівником для погашення шкоди, визначена за Законом у подвійному розмірі. Тому стягнута сума спрямовуються насамперед на відшкодування збитків, завданих підприємству, установі або організації, а решта – перераховується до Державного бюджету України. При цьому робиться проведення Д-т 642 К-т 311.

Щодо ПДФО та військового збору

Це питання виникне не щодо працівника, а щодо фізособи – клієнта ломбарду. Адже він отримає від ломбарду неустойку в сумі оціночної вартості заставленого і викраденого майна.

Відповідно до ст. 549 ЦКУ неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання.

Дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку – клієнту, крім випадків, встановлених у пп. 164.2.14 ПКУ.

Згідно з п. 167.1 ПКУ, ставка ПДФО становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п. 167.2 – 167.5 ПКУ).

Крім того, вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Ставка військового збору становить 1,5% об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ(пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний сплатити до бюджету ПДФО і військовий збір у повному обсязі відповідно до порядку, визначеного ст. 168 ПКУ.

ДФС в ІПК від 11.01.2019 р. №98/6/99-99-13-02-03-15/ІПК повідомляє, що дохід у вигляді неустойки (пені) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на підставі пп. 164.2.14 ПКУ та оподатковується ПДФО і ВЗ на загальних підставах.

Визначити суму ПДФО та ВЗ у разі, якщо сума неустойки дорівнювала, наприклад, 14350 грн, і те, скільки клієнту фактично треба виплатити, можна так:

Зміст господарської операції Сума, грн.
Визнана неустойка в розмірі оціночної вартості майна 14350,0
ПДФО (14350,0 х 18%) 2583,0
Військовий збір (14350,0 х 1,5%) 215,25
Сума отриманого кредиту 10000,0
Розмір неустойки до виплати (14350,0 – 2583,0 – 215,25 – 10000,0) 1551,75

 

А тепер все це ще раз, вже із порахованими цифрами і проведеннями, які ми згадували вище:

 

Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Сума, грн
Дебет Кредит
Списано вкрадені цінності, які обліковувались поза балансом за оціночною вартістю   023 14350,0
Визнано дохід від зменшення нарахованих резервів 389 717 14350,00
Списано суму кредиту, яка не буде погашена клієнтом через порушення ломбардом умов договору 947 3771 10000,00
Відображено витрати від визнаної неустойки (14350 – 10000) 948 3771 4350,00
Утримано ПДФО 3771 641 2583,00
Утримано військового збору 3771 641 215,25
Відображено розрахунки за відшкодуванням завданих збитків виявленим винуватцем 375 716 26800,00
Відображено вирахування з доходу, що належить перерахуванню до Держбюджету України 716 642 13400,00
Відшкодовано збитки винуватцем 301 (311) 375 26800,00
Сплачена частина відшкодування до Держбюджету України 642 311 13400,00
Сплачено ПДФО та ВЗ (2583,0 + 215,25) 641 311 2798,25
Виплачена клієнту частина неустойки у розмірі перевищення оціночної вартості над вартістю застави після утримання ПДФО та військового збору
(4350 – 2583 – 215,25)
3771 301 1551,75
Відображено фінансовий результат 791
791
716
717
947
948
791
791
10000,00
4350,00
13400,00
14350,00
Автор: Бондаренко Олена
Джерело «Дебет-Кредит»