Institute of Certified Accounting and Auditing Professionals
Громадська спiлка "Iнститут сертифiкованих професiоналiв облiку й аудиту"

Чи правомірні дії ДФС щодо перевірки та штрафів за несвоєчасну сплату податку?

Запитання:

До декларації з податку на прибуток за І півріччя 2018 р. до рядка 24 помилково не перенесено  значення рядка 25 з декларації за І квартал 2018 року. 12.09.2018 р. подали уточнену декларацію з правильними рядками 23, 24, але суму зменшення нарахування не було перенесено до рядка 31. 09.11.2018 р. подали декларацію за 9 місяців з правильним значенням рядків 23, 24, 23. 05.12.2018 р. подали уточнену декларацію з правильним значенням рядків 23, 24 та 31. В обліку ДФС нарахування зменшено тільки 05.12.2018 р. Зараз ДФС провела камеральну перевірку та застосовує штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку до 05.12.2018 р. Чи правомірні дії ДФС?

Відповідь:

Положення п. 50.1 ПКУ зобов'язують платника податків надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації (за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку) у разі, якщо він у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) самостійно (у т.ч. за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у т. ч. за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у т. ч. за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ПКУ:

  1. або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ЦКУ у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
  2. або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Порядок ведення органами ДФС оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Мінфіну №422.

Відповідно до п. 2 глави 4 розд. IV Порядку №422 дані звітних документів зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов'язання за такими звітними документами, відображаються в ІКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов'язань за такими звітними документами.

Дані звітних документів зі статусом «Повністю введено», поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов'язання, а також дані уточнюючих звітних документів та дані звітних документів, поданих за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника, відображаються в ІКП датою подання таких звітних документів до органу ДФС.

При цьому за уточнюючими звітними документами в ІКП відображається різниця між грошовим зобов'язанням, зазначеним у поданому раніше звітному документі, та грошовим зобов'язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов'язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою звітного документа.

Нагадаємо, що ІКП (інтегрована картка платника) в Порядку №442 - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та ЄСВ, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Отже, дані уточнюючих звітних документів відображаються в ІКП датою їх подання до органу ДФС (в ситуації, що розглядається - 05.12.2018 р.).

Враховуючи, що за уточнюючими звітними документами в ІКП відображається різниця між грошовим зобов'язанням, зазначеним у поданому раніше звітному документі, та грошовим зобов'язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов'язання), що визначені самостійно платником, то з метою уникнення додаткових штрафних санкцій сплатити суму заниження грошового зобов'язання та штраф необхідно до моменту подання уточнюючого розрахунку.

Автор: Бондаренко Олена
Джерело «Дебет-Кредит»