Institute of Certified Accounting and Auditing Professionals
Громадська спiлка "Iнститут сертифiкованих професiоналiв облiку й аудиту"

Збільшення мінімальної зарплати: 10 головних питань

Що, власне, сталося?

«Мінімальна заробітна плата, яка сьогодні в країні становить 1218 гривень, з 1 вересня цього року становитиме 1378 гривень», — у понеділок, 31 серпня, прем’єр Яценюк голосно пообіцяв збільшення мінімальної зарплати та інших соцвиплат. На той час це був ще законопроект, який тільки збиралися внести на розгляд Верховної Ради. Через тиждень його зареєстрували в Раді, а 17 вересня — проголосували. Далі події розвивалися стрімко: 18 вересня Президент Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до Закону Україні «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (щодо підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати), 19-го він був опублікований у «Голосі України» №174, а 20-го вересня набрав чинності.

Таким чином, мінімальна зарплата зросла аж на 160 грн — з 1218 до 1378 грн. Водночас збільшилися прожиткові мінімуми для всіх верств населення.

 Чому 1 вересня?

Спочатку Законом України від 28.12.2014 р. №80 «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (далі — Закон про держбюджет) були встановлені розміри основних показників соціальних стандартів в Україні на 2015 рік — це розмір мінімальної зарплати і розміри прожиткових мінімумів для основних і демографічних верств населення (див. таблицю нижче). Первісною версією Закону про держбюджет передбачалося, що збільшення показників соцстандартів в Україні відбудеться з 1 грудня 2015 р.

Але, як пояснив прем’єр Яценюк, Уряд постарався: домовився з кредиторами про списання 20% держборгу(це 4 мільярди доларів), переніс сплату тіла кредиту на 4 роки і навіть стабілізував фінансово-економічну ситуацію в країні. В результаті, заявив прем’єр, «ми разом з Президентом прийняли рішення про необхідність підвищення соціальних стандартів» — достроково. Тобто не 1 грудня, а 1 вересня.

Показники соціальних стандартів в Україні (з урахуванням змін)

Показники

З 01.01.2015 р.

З 01.09.2015 р.
(нова редакція)

З 01.12.2015 р.
(стара редакція)

Розмір місячної мінімальної зарплати

1218,00

1378,00

1378,00

Розмір годинної мінімальної зарплати

7,29

8,29

8,25

Розмір прожиткового мінімуму на одну особу

1176,00

1330,00

1330,00

Розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років

1032,00

1167,00

1167,00

Розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 років до 18 років

1286,00

1455,00

1455,00

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

1218,00

1378,00

1378,00

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність

949,00

1074,00

1074,00

 Та все-таки, чому 1 вересня?

Закон України від 17.09.2015 р. №704-VIII, який збільшив соцстандарти з 01.09.2015 р., набрав чинності з 20.09.2015 р. (дня, наступного за днем публікації). Це зазначено в ст. 2 Закону. Але застосовувати нові розміри мінімальної зарплати та інших соцвиплат треба з 1 вересня; оскільки саме ця дата зазначена в новій редакції Закону про держбюджет.

Ухвалення норм Закону 704 «заднім числом», на нашу думку, традиційно порушує процедуру вітчизняної законотворчості. Але Закон набрав чинності, і його треба виконувати.

На що впливають нові показники?

Це все бюджетні витрати. А як вплине збільшення соцстандартів на діяльність господарських суб’єктів?

По-перше, потрібно переглянути оклади (тарифні ставки), відрядні розцінки своїх працівників і, за необхідності, внести зміни до штатного розпису. Необхідність є, наприклад, якщо оклад когось з працівників є меншим від установленого державою мінімального розміру.

По-друге, збільшується максимальний розмір місячного доходу фізосіб, на який нараховується (і з якого утримується) ЄСВ. Якщо з 01.01.2015 р. ця величина становила 20706 грн, то тепер вона становитиме 23426,00 грн.

По-третє, збільшиться місячний розмір ЄСВ для підприємців-«єдинників» 1 — 3 груп, вони сплачують ЄСВ «за себе» в розмірі, який обирають самостійно. Але мінімальна величина місячного внеску тепер становитиме 478,17 грн, а максимальна величина — 8128,83 грн. У такому самому розмірі сплачують ЄСВ «за себе» і підприємці на загальній системі оподаткування, якщо вони це роблять щомісяця і добровільно, незалежно від факту отримання чи неотримання оподатковуваного доходу.

По-четверте, змінюється сума ЄСВ для підприємців на загальній системі оподаткування, які сплачують ЄСВ «за себе» в ті місяці, в які був отриманий оподатковуваний дохід (пропорційно до отриманого доходу). 

Мінімальний розмір такого ЄСВ тепер становитиме 478,17 грн, а максимальний — 8128,83 грн.

 Що не змінюється?

Нічого не зміниться в частині податкової соціальної пільги. Адже порядок її застосування орієнтований на показники станом на 1 січня податкового року, тобто на «січневі» суми мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму для працездатних осіб — 1218 грн. Протягом року розмір податкової соціальної пільги не змінюється.

Також немає змін щодо ЄП для підприємців 1 — 2 груп — адже вони сплачують ЄП за фіксованими ставками (10% або 20%), а застосовуються ці ставки теж до розміру мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня податкового року.

 Чи потрібно індексувати зарплату?

Збільшується база для індексації. З 01.09.2015 р. збільшується не тільки мінімальна зарплата, але й прожитковий мінімум для працездатних осіб. А отже, збільшується і поріг індексації (тобто сума, в межах якої проводиться індексація) зарплати ваших працівників!

Чи потрібно перераховувати суму ЄСВ для підприємців-«єдинників»?

Внесок за серпень, який сплачується у вересні, перераховувати не треба. А за вересень у жовтні розраховуватимемо і платитимемо вже по-новому: мінімальна величина місячного внеску тепер становитиме 478,17 грн, а максимальна — 8128,83 грн.

Що робити, якщо зарплатний аванс за вересень розрахували і вже сплатили?

Наприкінці місяця провести остаточний розрахунок з працівником виходячи з нового розміру зарплати. Для більшості суб'єктів господарювання нововведення не матимуть негативних наслідків: адже вересень ще не закінчився, звітність ще не здали, а до документів (штатний розпис і відомість із зарплати) ще можна внести необхідні корективи.

Десь ці корективи доведеться вносити теж заднім числом (ну, який закон, такі й виправлення його наслідків), десь — враховувати при складанні наступних документів.

Наприкладякщо працівникові у вересні був виданий аванс з розрахунку 50% його окладу, а такий оклад становив 1300,00 грн (тобто був меншим від переглянутого розміру мінімальної зарплати 1378,00 грн), нічого страшного в цьому, на нашу думку, немає. Працівникові оклад з 01.09.2015 р. збільшується, а остаточний розрахунок з ним проводиться за наслідками місяця до 07.10.2015 р.

Те саме стосується і сплати сум ЄСВ з такого авансу — сума авансу не змінилася, а отже, не зміниться і сума ЄСВ, яка підлягала сплаті до бюджету під час такої виплати.

 Отже, все добре і проблем не буде?

Не все так добре, як хотілося б. Ми виявили два «фатальні» випадки, коли працедавцеві можуть загрожувати серйозні штрафи, передбачені КЗпП, КУпАП і Законом про ЄСВ.

Випадок 1. Працівника, у якого оклад був нижчий за 1378,00 грн, уже встигли звільнити до 20.09.2015 р. і розрахуватися з ним виходячи з такого окладу.

Випадок 2. Працівникові до 20.09.2015 р. був виплачений дохід за вересень 2015 р., сума якого перевищувала 20706 грн. Відповідно, ЄСВ з такого доходу був нарахований і утриманий виходячи саме з цієї «старої» максимальної величини.

У першому випадку штрафувати можуть за недотримання гарантій, установлених державою щодо оплати праці (оклад є нижчим за мінімальну зарплату), у другому — за заниження суми ЄСВ, розрахованої з виплаченого доходу (оскільки збільшився максимальний розмір, з якого сплачується ЄСВ).

Проте сподіваємося, що оскільки таке порушення сталося не з вини працедавця, то контролюючі органи візьмуть це до уваги і не будуть висувати претензій. А якщо все-таки будуть, то працедавець має нагадати: у момент виплати таких доходів він діяв у межах законодавства, чинного на той час. А тому не несе відповідальності за зміну його заднім числом.

 А що говорять у ДФС та інших держорганах?

Поки що нічого. Але ситуація із Законом № 704 не є стандартною, а тому потребує нестандартних рішень. Зокрема, і від контролюючих органів. 

Тому найближчим часом ми, напевно, побачимо роз’яснення і від фіскальної служби, і від Мінсоцполітики, що коментують ці зміни. А також, сподіваємося, і рекомендації, як бути з виплатами, здійсненими за вересень 2015 р. до набрання чинності цим Законом.